Вітаємо Вас на сайті SmartEco!

Ми дуже раді тому, що Ви цікавитесь майбутнім нашої планети! Ми прагнемо надати Вам актуальну інформацію про альтернативну енергетику, поновлювані джерела енергії, новітні технології і рішення в галузі відновлюваної енергетики. Наша мета - допомогти Вам зробити правильний вибір, знайти ефективне рішення в галузі альтернативної енергетики! На сайті Ви знайдете актуальну інформацію про електропостачання, теплопостачання, енергозбереження з використанням альтернативних, поновлюваних, екологічно чистих джерел енергії, таких як сонячні панелі, вітрогенератори, геліосистеми. Залежно від обраної Вами технології отримання енергії, альтернативні джерела можна розділити на сонячні, вітряні, геотермальні, гідроенергетичні та такі, в яких застосовані технології отримання біо палива. Основними типовими рішеннями в даній галузі є: вітро-сонячні системи (комбіновані або окремі системи сонячних панелей і вітрогенераторів), сонячні колектори або, геліосистеми, теплові насоси та багато іншого.

Що ми пропонуємо (коротко):

SmartEco пропонує проектування, продаж, монтаж та інтеграцію, пуско-наладку систем альтернативного енергозабезпечення, таких як сонячні батареї, геліосистеми, системи опалення без газу, відеоспостереження, систем розумний дім та мультирум в м.Рівне, Рівненській області, та в межах України.


“Сільгосппродукт” розпродає елеватори, щоб запустити другу чергу біогазового заводу

СмартЕко » Новини в галузі » Новини » “Сільгосппродукт” розпродає елеватори, щоб запустити другу чергу біогазового заводу

“Сільгосппродукт” розпродає елеватори, щоб запустити другу чергу біогазового заводу

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

До кінця року у Рокитному (Київська область) мають намір збудувати другу чергу біогазового заводу.

Як зазначає голова правління компанії “Сільгосппродукт” Юрій Бондарчук, на проект вартістю 50 млн євро ЄБРР може виділити лише 30 млн євро, решту потрібно покрити власним коштом.

«В теперішніх умовах дуже складно залучити банківське фінансування, тому я розпродаю свої елеватори, – розповідає підприємець. – З 16 елеваторів залишилося 5, планую продати ще три і використовувати тільки ті, що знаходяться у Рокитному».

За умови необхідного фінансування подібні проекти робляться швидко: другу чергу можна збудувати до кінця 2016 року, а в 2017 році підключити до мережі, наголошує Юрій Бондарчук.

«У таких дорогих проектів одна проблема – немає дешевих і довгих грошей, – ділиться досвідом підприємець. – Якщо кредит дорожчий 10%, то ти працюєш на банк. Для першої черги ЄБРР дав нам гроші під 5,35%. Зараз це найдоступніший, але й водночас найповільніший варіант: для отримання коштів необхідно надати абсолютно всі технічні умови і повний пакет документації. Активніше поринути в узгодження будівництва ми можемо тільки зараз, коли підключили першу чергу і побачили, які гроші приносить біогаз. Приміром, коли ми, побудувавши першу чергу, почали вести переговори про залучення грошей під другу, нам запропонували почекати підключення і перевірити, як все буде працювати».

Розмови про дерегуляцію виявилися профанацією, нарікає підприємець.

«Перевіряючі структури не зацікавлені в максимально швидкому просуванні документів, – розповідає Юрій Бондарчук. – Якщо я не почну зводити другу чергу до кінця травня, то змушений буду відкласти будівництво до 2017 року, бо неприпустимо входити в зиму з недобудовою».

Друга черга біогазового заводу у Рокитному буде в кілька разів потужніша, зауважує фахівець.

«Якщо перша черга, у яку було вкладено 12 млн євро, сьогодні дає 250 тисяч євро на місяць, то друга – буде приносити мільйон євро, – наголошує раціоналізатор. – При нинішній економіці ми розраховуємо за 5-6 років окупити проект, але гарантій немає. Обов’язково з’являться підводні камені, яких я поки не бачу. Наприклад, кожен день у нас в Рокитному утворюється 100 тонн побічної води, яку невідомо куди дівати».

За словами Юрій Бондарчука, біогазовий завод може не прив’язуватися до сировини. «Спочатку ми орієнтувалися на жом – відходи цукрового заводу, які потрібно кудись дівати, – каже фахівець. – Однак пізніше зрозуміли, що математично вигідно виростити спеціально для виробництва біогазу, приміром, силос сорго, який дає набагато більше газу, ніж жом».

В теорії краще використовувати побічну сировину, ніж витрачати гроші на спеціальну, однак на практиці, якщо цифра невелика, краще уникнути необхідності, наприклад, запускати цукровий завод.

«Щоб виростити сорго на силос, ми витратимо 500 тисяч доларів, а на запуск цукрового заводу за нинішньої ціни на цукор витратимо 3 млн доларів, – пояснює фахівець. – На додачу, з тонни жому виходить 110 кубів біогазу, а з тонни силосу – 180-220 кубів, притому що економіка переробки приблизно однакова».

Для забезпечення двох черг біогазового заводу необхідно 20 тисяч тонн зеленої маси на 1МВт на рік, зауважує Юрій Бондарчук.

«Вирощуючи сорго, ми сподіваємося вийти на врожайність 70 тонн з гектара в наступному році і на 100 тонн через два-три роки, коли навчимося грати з гібридами, – пояснює фахівець. – Кукурудза на силос дає 50 тонн. Тобто, щоб забезпечити завод сировиною, нам треба зайняти 200-300 гектарів, при цьому наш земельний банк зараз становить 25 тисяч га».

У майбутньому Україна буде змушена розвивати біоенергетику, впевнений аграрій.

«Поки екологія для нашої країни навіть не третє питання, але поступово ситуація зміниться, – сподівається Юрій Бондарчук. – В нашій країні є купа місць, куди можна постачати енергію дорого: Карпати, Прикарпаття, степові райони, північна частина Чернігівської області, яку колись забезпечувала електроенергією Чорнобильська АЕС, а потім Росія та Білорусь, – де вигідніше побудувати біогазовий завод, ніж проводити ЛЕП. Але ніякої зацікавленості з боку влади ми не бачимо. З тих пір, як я побудував завод, ніхто ні з Міністерства агрополітики, ні з Міненерговугілля не зацікавився проектом. Звичайно, це мій бізнес, але з іншого боку – я зараз маю рідкісний в українських реаліях досвід».

Наразі економічна модель біогазового заводу у Рокитному передбачає лише продаж електроенергії і не бере до уваги величезний потенціал побічних продуктів, наголошує підприємець.

«Біогаз – це таке дерево, навколо якого можна робити енергію, газ, тепло, добрива, вирощувати різні види продукції, – пояснює Юрій Бондарчук. – Планів громаддя – можна встановити теплицю, вирощувати рибу, добрива, які ми зараз вивозимо в поля, необхідно фасувати в контейнери і продавати в магазинах або відправляти на експорт. Не виключено, що продаж дігістату і тепла принесе такі ж прибутки, як і виробництво електроенергії».

Сьогодні завод у Рокитному єдиний в Україні продає електроенергію, вироблену з біогазу, який добувається з сировини рослинного походження.

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.
Автор | 2016-05-09T19:02:11+00:00 Травень 9th, 2016|Новини|