Вітаємо Вас на сайті SmartEco!

Ми дуже раді тому, що Ви цікавитесь майбутнім нашої планети! Ми прагнемо надати Вам актуальну інформацію про альтернативну енергетику, поновлювані джерела енергії, новітні технології і рішення в галузі відновлюваної енергетики. Наша мета - допомогти Вам зробити правильний вибір, знайти ефективне рішення в галузі альтернативної енергетики! На сайті Ви знайдете актуальну інформацію про електропостачання, теплопостачання, енергозбереження з використанням альтернативних, поновлюваних, екологічно чистих джерел енергії, таких як сонячні панелі, вітрогенератори, геліосистеми. Залежно від обраної Вами технології отримання енергії, альтернативні джерела можна розділити на сонячні, вітряні, геотермальні, гідроенергетичні та такі, в яких застосовані технології отримання біо палива. Основними типовими рішеннями в даній галузі є: вітро-сонячні системи (комбіновані або окремі системи сонячних панелей і вітрогенераторів), сонячні колектори або, геліосистеми, теплові насоси та багато іншого.

Що ми пропонуємо (коротко):

SmartEco пропонує проектування, продаж, монтаж та інтеграцію, пуско-наладку систем альтернативного енергозабезпечення, таких як сонячні батареї, геліосистеми, системи опалення без газу, відеоспостереження, систем розумний дім та мультирум в м.Рівне, Рівненській області, та в межах України.


Перспективи розвитку ВДЕ в Україні – куди вкладати гроші?

СмартЕко » Новини в галузі » Новини » Перспективи розвитку ВДЕ в Україні – куди вкладати гроші?

Перспективи розвитку ВДЕ в Україні – куди вкладати гроші?

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Україна знаходиться на порозі буму «зеленої» енергетики. Однак для того, щоб інвестори почали активно вкладати гроші в вітряні, сонячні та гідроелектростанції, а також в котельні і ТЕЦ на біопаливі, в країні повинна наступити горезвісна політична і макроекономічна стабільність.

Правовий фундамент

«У сфері поновлюваних джерел енергії українське законодавство на 10% краще, ніж у Європі. Однак його переваги здатні принести плоди в мирний час. У воєнний темпи розвитку «зеленої» енергетики сповільнилися », – розповів власник групи компаній, які об’єднують малі ГЕС в Україні, Ігор Тинний .

Його слова прекрасно характеризують стан справ в одній з найбільш інвестиційно привабливих і перспективних галузей вітчизняної економіки, яка в 2015 році перебувала в тимчасовій стагнації. За даними голови Української асоціації відновлюваної енергетики Олексія ОРЖЕЛЬ, в 2015 році в країні було введено в експлуатацію всього 19,5 МВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ): 10,9 МВт – сонячних електростанцій, 5,2 МВт – малих ГЕС і 3 , 3 МВт – установок на біопаливі.

У попередні роки щорічно запускалось в середньому близько 300 МВт екологічно чистої енергії . А відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, ця цифра і зовсім повинна становити 700 МВт в рік. Так що минулорічний приріст на 19,5 МВт – це мізерно мало.

Війна, політична нестабільність і обвал гривні зумовили заморожування інвестпроектів в «зеленій» галузі. Реалізуються лише ті з них, які готувалися до початку війни. Крім того, з осені 2014 року НКРЕКУ відмовлялася компенсувати представникам альтернативної енергетики втрати від курсової різниці, як прописано в законі. Потім, в січні-лютому 2015 року, «зеленим» знижували тарифи. Відносна фінансова стабілізація сектора настала лише влітку минулого року, після компенсації енергокомпаніям тарифних втрат, а також з прийняттям 4 червня 2015 го Закону №514-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії». Цей закон вирівняв тарифні умови роботи для всіх видів поновлюваних джерел енергії, розширив дію «зеленого» тарифу на електроенергію для біоенергетики, ввів надбавки за місцеву локалізацію при спорудженні об’єктів, а також підвищив приватним домогосподарствам дозволену потужність до 30 кВт.

Власне, з прийняттям цього закону Україна остаточно отримала європейську і привабливу для інвесторів законодавчу базу в сфері ВДЕ . Залишилося хіба що прийняти закон про спрощення землевідведення для об’єктів альтернативної енергетики, який дозволить використовувати для спорудження ВДЕ землю будь-якої форми власності, без зміни її цільового призначення.

 

Масштаби «зеленого» бізнесу

Відповідно до проекту плану розвитку об’єднаної енергосистеми країни на період до 2025 року, розробленим НЕК «Укренерго», протягом 10 років планується інвестувати в розвиток енергосистеми 492,6 млрд гривень. З них 186,4 млрд гривень мають бути спрямовані на розвиток ВДЕ.

Втім, заявлені плани інвесторів в «зеленій» енергетиці не завжди реалізуються в повній мірі , як, втім, і в інших секторах електроенергетичної галузі. Так, за інформацією «Укренерго», національний оператор погодив техумови на підключення в 2013-2015 роках вітряних і сонячних електростанцій загальною потужністю 3800 МВт, з яких за три роки було введено в експлуатацію лише 1400 МВт, або 37%. Про причини провисання планів частково сказано вище. На сьогодні загальна робоча потужність українських ВДЕ (без урахування Криму) становить близько 1100 МВт, або всього 2% загальноукраїнського . Однак до 2020-го потужність альтернативних джерел, згідно з прогнозними розрахунками НЕК, може вирости до 4600 МВт, а до 2025-го – до 4800 МВт. Якщо ж найбільш перспективний для ВДЕ Кримський півострів повернеться під контроль Києва, відповідні показники можуть досягти 5500 і 6700 МВт відповідно.

Втілення в життя цього прогнозу дозволить Україні виконати свої міжнародні зобов’язання щодо доведення частки поновлюваних джерел в загальнонаціональному енергоспоживанні до 11%.

Можна побудувати і більше – виходячи з пропозицій діючих і потенційних учасників енергоринку, до 2025 року теоретично може бути споруджено 8400 МВт нових потужностей відновлюваної енергетики. Але досягнення такого показника стане можливим тільки в разі залучення ВДЕ до регулювання добових графіків навантажень в енергомережі. Поки українська енергосистема технологічно до цього не пристосована, хоча в Європі подібна практика вже поширена.

Все це говорить про те, що відновлювана енергетика в нашій країні стоїть на порозі великого інвестиційного буму, який буде цілком відповідати загальносвітовим тенденціям. Справа залишилася за політичної та загальноекономічної стабілізацією.

 

Вітрові електростанції

З усіх видів поновлюваних джерел саме вітряна енергетика в Україні є найбільш перспективною. Її потенціал дозволяє встановити в країні вітроелектростанції сумарною потужністю 15 000 МВт . Для порівняння: в даний час загальна встановлена ​​потужність енергосистеми України – 55 000 МВт, з якої використовується половина.

На початок 2016- го потужність діючих вітропарків в країні становила 470 МВт . Відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, вона повинна досягти 2280 МВт. Так що рости є куди. Найбільш перспективними для розвитку ВЕС є південні і південно-східні регіони країни, де середня швидкість вітру на висоті осі ротора досягає 7 м в секунду і вище.

Основним стримуючим фактором розвитку вітроенергетики в Україні в даний час є відсутність технологічних можливостей енергосистеми для участі ВЕС в регулюванні добових графіків енергоспоживання. Ще одна проблема: багато перспективні ділянки в привабливих енерговузла вже зайняті потенційними інвесторами, які отримали технічні умови «Укренерго», проте проекти не реалізують.

Найбільші гравці на ринку:

  • ТОВ КК «Вітряні парки України» (народного депутата Максима Єфімова),
  • ТОВ «Вінд Пауер» (дочірня компанія ДТЕК),
  • ТОВ «Еко-Оптіма» (Максима та Зіновія Козицького),
  • ТОВ «Віндкрафт Україна» (її пов’язують зі шведськими інвесторами).

Сонячні електростанції

Потенціал сонячної енергетики в Україні дещо скромніші. Згідно з різними дослідженнями, економічно доцільним вважається досягнення загальної потужності СЕС в країні до 4000 МВт .

На відміну від вітроенергетичних установок, сонячні електростанції будувати набагато простіше і швидше. Однак СЕС відрізняються найнижчим рівнем коефіцієнта використання встановленої потужності (КВВП), що становить близько 15% , а також найбільш високою на енергоринку вартістю кіловата, яка у найдорожчих станцій досягає в лютому 11,7 гривень за 1 кВт-год.

Загальна потужність сонячних електростанцій в країні, половина з яких розташовані в Криму, складає близько 800 МВт . З них 700 МВт – це вже колишні або поки ще нинішні активи компанії Activ Solar Андрія Клюєва. В даний час компанія веде переговори з китайськими інвесторами про придбання сонячних активів Клюєва, розташованих на контрольованій України території.

До червня минулого року великі сонячні станції відтягували на себе 60% платежів, одержуваних усіма видами ВДЕ, хоча частка сонця у виробництві електрики була менше, ніж вітру. Прийнявши закон №514-VIII, яким були знижені тарифи на кіловат-годину для великих СЕС потужністю від 10 МВт, фінансові перекоси вдалося вирівняти. Після цього велика сонячна енергетика втратила «Клюєвське» преференції, і все поновлювані джерела отримали можливість збалансованого конкурентного розвитку.

 

Біоенергетика

Цей вид ВДЕ має найбільш високим потенціалом саме в сфері виробництва тепла , де, за різними оцінками, біомаса і біогаз можуть витіснити від 10 до 20 млрд кубометрів газу. Хороші перспективи біоенергетики обумовлені кліматичними умовами України, наявністю потужного аграрного сектора і достатньої кількості робочої сили. Найбільш високий потенціал мають такі види біомаси, як сільськогосподарські культури, відходи деревини, тверді побутові відходи.

У той же час істотно стримуючим фактором є недостатньо розвинені інфраструктурна та сировинна бази для забезпечення безперебійних поставок сировини, низький рівень розвитку галузей – постачальників обладнання, а також низька генеруюча потужність біоустановок.

В силу перерахованих причин біоенергетика істотно відстає в обсягах виробництва електроенергії від інших видів ВДЕ, а саме виробництво електрики має сенс на когенераційних установках з комбінованим циклом виробництва електроенергії і тепла (або холоду).

В Україні успішно працюють кілька ТЕЦ на біопаливі. Зокрема, власними теплоелектроцентралями у своєму розпорядженні:

  • «Смілаенергопромтранс»,
  • «Комбінат Каргілл»,
  • «Кіровоградолія»,
  • Рокитнянський цукровий завод.

У біоенергетичної асоціації України особливі надії в плані розвитку галузі покладають на майбутнє поділ підприємств теплокомуненерго на виробництво, передачу та постачання (анбандлінг), що забезпечить біоенергетиків вільний доступ до теплових мереж і конкуренцію на ринку тепла.

 

Малі гідроелектростанції

В Україні до малих ГЕС належать гідроелектростанції потужністю менше 10 МВт. В даний час їх загальна встановлена ​​потужність становить близько 75 МВт . Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року передбачав нарощування парку мікро- міні- і малих ГЕС до 150 МВт, проте самі гравці ринку вважають цей показник завищеним.

Від інших об’єктів ВДЕ малі гідростанції відрізняються найбільш високими капітальними витратами на будівництво, що пов’язано зі зведенням складних гідротехнічних споруд, а також необхідністю замовлення індивідуального обладнання для кожної окремо взятої ГЕС.

Якщо додати до сказаного тривалі терміни проектування і отримання дозвільної документації (2,5 року), інвестиційний цикл у сфері малої гідрогенерації розтягується на 8-11 років. Крім того, будівництво нових гідростанцій в Україні зустрічає активний опір з боку громадськості, а також різних екологічних організацій. Тому інвестори воліють відновлювати старі і занедбані ще з часів СРСР станції . Нові ГЕС будують рідко.

Найбільш перспективними для розвитку цього виду ВДЕ є західноукраїнські регіони – Закарпатська та Чернівецька області. У числі найбільших учасників ринку малої гідрогенерації в країні – київський бізнесмен Ігор Тинний, сім’я Ковач в Закарпатті, а також вінницька компанія «Новий світ».

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.
Автор | 2016-03-29T00:34:19+00:00 Березень 29th, 2016|Новини|