Вітаємо Вас на сайті SmartEco!

Ми дуже раді тому, що Ви цікавитесь майбутнім нашої планети! Ми прагнемо надати Вам актуальну інформацію про альтернативну енергетику, поновлювані джерела енергії, новітні технології і рішення в галузі відновлюваної енергетики. Наша мета - допомогти Вам зробити правильний вибір, знайти ефективне рішення в галузі альтернативної енергетики! На сайті Ви знайдете актуальну інформацію про електропостачання, теплопостачання, енергозбереження з використанням альтернативних, поновлюваних, екологічно чистих джерел енергії, таких як сонячні панелі, вітрогенератори, геліосистеми. Залежно від обраної Вами технології отримання енергії, альтернативні джерела можна розділити на сонячні, вітряні, геотермальні, гідроенергетичні та такі, в яких застосовані технології отримання біо палива. Основними типовими рішеннями в даній галузі є: вітро-сонячні системи (комбіновані або окремі системи сонячних панелей і вітрогенераторів), сонячні колектори або, геліосистеми, теплові насоси та багато іншого.

Що ми пропонуємо (коротко):

SmartEco пропонує проектування, продаж, монтаж та інтеграцію, пуско-наладку систем альтернативного енергозабезпечення, таких як сонячні батареї, геліосистеми, системи опалення без газу, відеоспостереження, систем розумний дім та мультирум в м.Рівне, Рівненській області, та в межах України.


Енергозбереження по-українськи

СмартЕко » Новини в галузі » Новини » Енергозбереження по-українськи

Енергозбереження по-українськи

Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Інтерес до енергоефективності в нашій країні спалахує лише час від часу і також несподівано згасає. Перша хвиля ажіотажу навколо цього напрямку трапилася ще в 1997 році, коли була прийнята Комплексна державна програма енергозбереження.

Тоді чиновники дружно заговорили про лічильники, енергоаудит, утеплення будинків, енергоменеджмент. Але розмови про це затихли досить швидко, не давши практичного результату. Останній сплеск припав на січень 2014 року коли російська агресія змусила задуматися про енергетичну незалежність України. Але і він вилився лише в струсом повітря чиновниками.

Після стількох років риторика влади не змінюється: питання енергоефективності треба вирішувати, оскільки Україна сильно відстає від цивілізованого світу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоємність ВВП України в 2,6 рази вище, ніж в країнах – членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), і в 2,4 рази – ніж в державах Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина). Наприклад, питоме споживання енергоресурсів на 1 кв. м житла в нашій країні на 60-70% більше, ніж в середньому по Євросоюзу. Що стосується газу, то його використання для опалення 1 кв. м житлоплощі в Україні в 2-2,5 рази перевищує аналогічний європейський показник.

Енергоємне беззаконня

Величезна енергоємність ВВП гальмує економічне зростання, робить українські товари і послуги більш дорогими, а отже, і менш конкурентоспроможними, ставить нас в залежність від російського газу. Чиновники начебто усвідомлюють важливість проблеми. У Національному плані дії з енергоефективності на період до 2020 р, який уряд затвердив 25 листопада минулого року, задекларовано, що за п’ять років споживання енергії в Україні має скоротитися на 9% (щодо середнього показника за 2005-2009 рр.). Хоча при цьому в Кабміні не уточнили, за рахунок чого буде зменшено енергоспоживання: шляхом обмеження поставок енергоносіїв і збільшення тарифів або ж все-таки за рахунок більш раціонального використання.

При кожному зручному випадку голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук розповідає про те, що вже зроблено для досягнення мети. Однак в переможному списку не надто багато пунктів: твердження Національного плану дій з енергоефективності, видача «теплих» кредитів населенню, а також прийняття закону про енергосервісні компанії. Все інше – на рівні проектів, задумів і намірів.

«В Україні немає державної політики енергоефективності. А орган, який реалізує неіснуючу політику, є. Це ж несусвітня дурниця: затверджений Кабміном наприкінці минулого року Національний план дій з енергоефективності заснований на Директиві 2006/32/ЄС, дія якої припинилося в 2012 році», – розповів глава Союзу енергетичного сервісу України Олександр Бойко.

З прийняттям інших нормативно-правових актів влади не надто поспішають.

«Україна повинна створити гнучке законодавче поле, щоб стимулювати інтерес інвесторів до цієї сфери. Зокрема, має бути нарешті прийнятий закон про облік тепла, води і комунальних послуг. Крім того, потрібно затвердити закон про енергоефективність будівель, який став одним з парламентських «довгожителів». Депутати розглядали його безліч разів, але кожен раз безрезультатно», – розповіввіце-президент аналітичного центру DiXi Group Антон Антоненко.

Також зависли закони про ринок електричної енергії, про Нацкомісію з регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг, про енергоефективність, про регулювання промислових забруднень, зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування споживання енергії та енергоносіїв тощо. Частина цих документів вже давно знаходиться у Верховній Раді , ще частина проходить узгодження в різних міністерствах і відомствах, а до розробки деяких навіть не приступали.

«На мою думку, немає необхідності приймати окремі різношерсні закони, які пишуть різні донори, виходячи зі свого розуміння процесу. Необхідно визначити державну політику в цій сфері і почати з розробки Кодексу енергоефективності», – каже координатор Експертної платформи з енергоефективності Ігор Черкашин.

Уже потім, за його словами, цей документ слід доповнювати спеціалізованими розділами, що стосуються окремо енергоефективності будівель, енергоаудиту, енергосервісу і т.д.

Про те, що потрібен один закон в сфері енергоефективності, говорить і Олександр Бойко:

«Нам потрібен Кодекс енергетичної ефективності та екологічної безпеки, оскільки від обсягів споживання енергетичних ресурсів і рівня енергоефективності безпосередньо залежить стан навколишнього середовища».

Причому закон повинен бути прямої дії, щоб він міг працювати без додаткових постанов Кабміну, положень, порядків та інструкцій, які повинні будуть навздогін розробити і затвердити міністерства і відомства.

Кого гріють «теплі» кредити

Єдиним реальним досягненням у сфері енергоефективності можна назвати видачу «теплих» кредитів населенню і ОСББ. Суть програми полягає в тому, що держава відшкодовує 20-40% вартості позик, узятих в держбанках для утеплення будинків та установки негазових котлів. Чиновники рапортують: за два роки на придбання енергоефективного обладнання і матеріалів 69 тис. українців взяли кредити на суму 1,1 млрд грн., а на покупку негазових котлів позики оформили 13,9 тис. громадян на 230 млн грн.

«Якщо зайти на сайт Держенергоефективності, то створюється враження, що там розміщені не звіти про роботу органу, який повинен реалізовувати державну політику в сфері енергоефективності, а доповіді старшого менеджера комерційного банку про успішність своєї фінустанови.  «Теплі» кредити – це не стимулювання енергоефективності, це система заробітку грошей» , – каже Олександр Бойко.

З цим згоден і екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко:

«Держпрограма латання дірок держбанків за рахунок держбюджету транзитом через позичальників без прив’язки до результату – це і є квінтесенція роботи Держенергоефективності».

Проте «теплі» кредити все-таки дають позитивні результати. Завдяки їм влада вперше направила отриману від Євросоюзу фінансову допомогу в енергоефективні напрямку. Звичайно, українці в основному використовують ці гроші для заміни вікон і покупки електричних або твердопаливних котлів, оскільки встановлення сонячних колекторів з бойлерами, не кажучи вже про теплові насоси і повну термомодернізацію, – занадто дороге задоволення. А максимальна сума компенсації, на яку можуть розраховувати громадяни при покупці енергоефективного обладнання і матеріалів, – 14 тис. грн. Для порівняння: вартість реновації житла за євростандартами зараз становить 100-150 євро/кв. м.

Відшкодування частини кредиту проходить в рамках Державної економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 рр. У минулому році на ці цілі було витрачено понад 300 млн грн., в нинішньому році передбачено майже 900 млн. Є і плани залучення клієнтів: за поточний рік банки повинні видати кредити на суму не менше 2,3 млн грн. майже 304 тис. українських сімей.

«Але на основне питання: який же результат всієї бурхливої діяльності з видачі «теплих» кредитів, відповідь ніхто дати не може. Які конкретні параметри зниження питомого споживання енергоресурсів, ми не знаємо. У нас є тільки фінансовий підсумок: 300 млн грн. європейських грошей, які пройшли через держбюджет, були витрачені», – говорить Олександр Бойко.

У Держенергоефективності обіцяють провести верифікацію «теплих» кредитів в поточному році і залучити до цього процесу Агентство США з міжнародного розвитку USAID та Міжнародну фінансову корпорацію (IFC), що входить в структуру Світового банку.

Остання в 2015 р профінансувала програми енергоефективності в Україні на $ 2,2 млн. Проте, швидше за все, перевіряти будуть знову фінансову сторону проекту, а не те, наскільки зменшилося споживання енергоресурсів.

«Головна частина в системі стимулювання – це коли суб’єкт отримує преференції, якщо доведе, що він скоротив споживання енергоресурсів, зменшив шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і т.д. У держави повинна бути можливість це перевірити. У нас цього немає», – стверджує Олександр Бойко.

Наприклад, в Польщі держава компенсує частину витрат на ремонт будівлі за умови, що той привів до значного зниження споживання тепла.

Тест-драйв для регіонів

Ще одне українське ноу-хау – залучення до програми «теплих» кредитів місцевої влади. Як розповідають в регіонах, з Києва на них посилено тиснуть, змушуючи приймати місцеві програми здешевлення позик для населення. Але тут велика різниця: держава компенсує частину «теплих» кредитів за рахунок грошей європейських платників податків, а обласним, районним та міським радам доводиться залазити в місцеві бюджети.

За даними Держенергоефективності, зараз затверджено близько 150 місцевих програм відшкодування частини відсотків за кредитами, взятими населенням або ОСББ на утеплення будинків. В основному мова йде про компенсацію 15% річних (при середній ставці 25%). Правда, більше половини цих програм не підкріплені реальним фінансуванням, але з Києва наполегливо вимагають внести зміни до місцевих бюджетів і виділити кошти на ці цілі.

Енергоефективність в регіонах вже давно підживлюється за рахунок іноземних донорів. Правда, реалізуються тільки пілотні проекти, до масової реновації житла або комплексної модернізації комунальної інфраструктури справа не доходить.

«Сьогодні муніципалітет за рахунок грантів або кредитів під низькі відсотки може відремонтувати один-два дитсадка або замінити вікна в декількох школах. І це вважається видатним досягненням. Про системний процесі мова навіть не йде», – говорить Олександр Бойко.

По суті, реалізовані в регіонах проекти в сфері енергоефективності нагадують тест-драйв, який проводиться для того, щоб покупець міг оцінити всі якості товару. Але ось на саму його покупку грошей не вистачає.

Аналогічна ситуація і з програмними документами в сфері енергоефективності. Приміром, ще десять років тому всі українські міста в адміністративному порядку змушували розробляти еколого-енергоефективні схеми теплопостачання. Потім в USAID запропонували допомогти з підготовкою муніципальних енергетичних планів. Після цього відбулися ще дві реінкарнації одного і того ж документа, але під іншими назвами. І кожен раз це робили або за кошти іноземних донорів, або за рахунок місцевих бюджетів.

«За великим рахунком гроші були викинуті в порожнечу. Щоб реалізувати ці програми, необхідні фахівці, системи моніторингу, фінанси», – говорить Олександр Бойко.

Так що зараз представники муніципалітетів осаджують Мінрегіон в надії стати учасником проектів з енергоефективності, під які видають кредити Світовий банк, ЄІБ та інші міжнародні фінансові організації.

ЕСКО не поспішають

Вирішити проблему фінансування проектів в сфері енергетичної ефективності влади спробували за допомогою легалізації діяльності енергосервісних компаній (ЕСКО). У квітні 2015 року Верховна Рада прийняла Закон з багатообіцяючою назвою «Про впровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації». Для початку влада вирішила випробувати механізм ЕСКО на бюджетних об’єктах. Передбачалося, що на цей ринок прийдуть енергосервісні компанії, які за власні кошти проведуть енергозберігаючі заходи (поміняють вікна, утеплять фасади і т.д.). А власник бюджетної будівлі, який буде платити за енергоресурси меншу суму, ніж до термомодернізації, цю різницю буде віддавати ЕСКО. Згодом, після закінчення енергосервісного контракту, зміст такого об’єкта обійдеться значно дешевше.

Загалом, схема досить поширена в багатьох країнах. Але в Україні примудрилися «облагородити» її до такого ступеню, що через рік виявилося, що не запущено жодного проекту. Наприклад, в законі про ЕСКО є поняття «базова лінія» – це нормативне споживання об’єктом енергетичних ресурсів за три останніх опалювальні періоди. Від цього показника розраховується все інше: фінансові виплати, тривалість проекту, терміни окупності і т.д. Але якщо згадати, що саме три останні зими у нас були аномально теплими, отже, споживання енергоресурсів було менше, ніж зазвичай. Тобто, якщо компанія вкладе гроші в енергоефективні заходи, а наступна зима буде морозною і витрати на опалення зростуть, ніяких грошей вона не отримає.

«Жоден нормальний інвестор не захоче взятися за об’єкт, якщо не буде чітко знати, що він поверне вкладені гроші. У тому вигляді, в якому закон зараз існує, він не запрацює », – стверджує Олександр Бойко.

В результаті – ніяких «нових інвестиційних можливостей» для проведення «масштабної енергомодернізації» країна не отримала. По суті, закон про ЕСКО треба переписувати заново .

Загалом, «вагомі» досягнення останніх років виявилися не настільки вже бездоганними. Є невелика надія, що уряд Володимира Гройсмана більш відповідально підійде до питань енергоефективності. Але, з огляду на, що всі чиновники, які мали відношення до цієї сфері, залишилися на своїх посадах, на радикальну зміну підходів навряд чи варто розраховувати.

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.
Автор | 2016-08-13T01:06:53+00:00 Серпень 13th, 2016|Новини|